Капітан медичної служби Андрій Гаврилюк з Костополя виконує обов’язки лікаря-ординатора евакуаційного відділення 44 механізованої бригади на Торецькому напрямку. У 2024 році він служив у мобільному госпіталі на Покровському напрямку. До початку війни Андрій працював лікарем-анестезіологом у Костопільській лікарні та інших медичних закладах Рівного.
Про це розповідає Рівне24
Андрій Гаврилюк закінчив Костопільське медучилище та Буковинський державний медичний університет. Він працював лікарем-анестезіологом у приймальному відділенні Костопільської райлікарні, Рівненському тубдиспансері та обласному перинатальному центрі. У листопаді 2023 року лікар отримав повістку та був мобілізований до військового госпіталю, пізніше направленого до 66-го мобільного госпіталю. Протягом 2024 року Андрій працював на Покровському напрямку, де обслуговував евакуаційні поїзди з пораненими, яких відправляли на лікування в більш спокійні регіони.
У 2025 році Андрія Гаврилюка перевели до 44 механізованої бригади, де він наразі перебуває в бойовому відрядженні на стабілізаційному пункті в Донеччині. Бригада чергує по чотири доби, після чого має дві доби відпочинку. Чергування цілодобові і вимагають швидких рішень, адже часто доводиться надавати допомогу великій кількості поранених. Лікар зазначає, що допомога надається не лише військовим, а й цивільним, які звертаються за допомогою.
— У нас тут спільний стабпункт на кілька бригад. Зазвичай поранені, яких привозять до нас, кажуть, що хочуть пити і їсти. Але ми не даємо, бо не знаємо, чи буде операція. Стараємося не годувати і не поїти, бо це може бути небезпечно, — розповів Андрій Гаврилюк.
На стабілізаційному пункті лікар відзначає, що найбільше йому подобалося працювати у перинатальному центрі, де він спостерігав за народженням нового життя, тоді як зараз йому доводиться стикатися з зовсім іншими реаліями.
Лікар-хірург бригади Ігор зазначає, що найчастіше зустрічаються осколкові поранення після мінометних та артобстрілів, а також травми, викликані хімічною зброєю. Серед поранених часто бувають випадки опіків, зокрема внаслідок термобаричних боєприпасів.
Марина, санітарка інструкторка стабпункту, показує полички з акуратно складеним одягом для поранених, щоб швидко надати необхідну допомогу.
— Тільки-но чуємо рух біля своєї будівлі, всі працівники стабпункту одразу беруться до роботи. Інколи доводиться переносити пораненого утрьох, іноді, коли боєць більший, уп’ятьох, щоб чимшвидше прийняти поранених і відправити далі на евакуацію, — каже Антон, санітарний інструктор на стабпункті.
Костопільська міська рада. Історії захисників