Увечері 1 листопада російські війська здійснили ракетно-дронову атаку на одне з сіл Дніпропетровщини. Протягом наступних днів стало відомо, що серед загиблих та поранених опинилися військовослужбовці 35-ї бригади морської піхоти, які прибули на нагородження. Це підтвердили родичі постраждалих, зазначивши, що бригада не надала їм належної інформації про інцидент.
Про це розповідає Рівне24
Журналісти отримали можливість поспілкуватися з військовим, який також прибув на нагородження 1 листопада. Ми публікуємо його свідчення, надані анонімно з міркувань безпеки.
За словами військового, це була річниця створення батальйону, і планувалося урочисте нагородження з вогнищами та смолоскипами. «Нам скинули дві локації, куди потрібно було приїхати. Ми з побратимами були в першій групі, у лісі, де запалювали факели. А один з моїх побратимів — на другій точці, біля магазину. Тривога була вже давно. Ми їхали туди без навігатора, бо він просто не працював через тривогу. Погода була похмура, ніякі дрони чи ракети не літали над нами. Швидше за все, нас хтось “злив” зі своїх. Вони знали ці дві точки і вдарили через 15 хвилин після того, як мало початися нагородження», — розповів він.
Коли військові прибули в ліс, командир наказав чекати. «Ми стояли за метрів 100 від факелів. Десь через 15 хвилин у цю точку прилетів “Іскандер”. Ми нічого не почули — був вибух, ми попадали. Одному хлопцеві, який стояв біля нас, посікло ногу, іншому — плечі. Нам просто пощастило, що ми чекали і не стояли там, де відбувалося нагородження. Всі, хто там був — 200. Скільки точно, я не можу сказати, але троє людей точно загинули. Вночі їхні тіла не вдалося знайти, вони залишалися там до ранку. Якби ми стояли всі в тій точці, нас би всіх і поклали», — додав він.
Після вибуху військові намагалися покинути місце події, але потім знову почули удари “шахедів”.
«Я особисто не чув, як прилетіло на другу точку, біля магазину. Коли ми їхали з лісу, то побачили, що і в самому селі щось горить. Один із військових писав у групу: “викликайте швидкі в село”, там були поранені. Він сам був важко поранений і потім помер у лікарні», — зазначив військовий.
Вони повернулися в село, оскільки один з побратимів, який був біля магазину, не виходив на зв’язок. «Медики повідомили, що восьмеро загинули, сорок поранених, шість зникли безвісти. Це все серед військових. Ми хотіли забрати тіла, але поліція сказала, що все треба робити через морг. У морзі на упізнанні ми нашого побратима не знайшли. Шукали його серед поранених у лікарні, поки він сам не віддзвонився. Його поранило», — додав військовий.
«Чому я погодився поговорити з журналістами? Бо люди мають знати правду. Я просто ставлю на місце дружини своїх побратимів, свою жінку. Або ставлю на місце загиблих хлопців себе. У них рідні взагалі нічого не знають. Їм нічого не кажуть. Це просто недбалість командування, бо тривога вже була. І треба було, щоб у районі десяти кілометрів усі звідти поїхали», — підсумував військовий.
Нагадаємо, що під час цього удару загинув солдат з Рівненщини Нестерук Петро Володимирович, який проживав в Острозькій громаді.