Рідні, земляки та побратими попрощалися з п’ятьма військовими, які віддали своє життя за Україну.
Руслан Коваль, що народився 6 грудня 1973 року у місті Березне, провів своє дитинство в Ризі, де здобув освіту та професію автослюсаря. Повернувшись до рідного міста, він створив сім’ю і став на захист України ще до початку повномасштабного вторгнення. З 2020 року він брав участь в АТО/ООС, а після завершення контракту повернувся на фронт у вересні 2023 року. Побратими знали його під позивним «Рейнджер». За свою службу він отримав численні нагороди за зразкову військову службу. 11 липня воїн загинув на Донеччині, його поховали на місцевому кладовищі.
Про це розповідає Рівне24
Олександр Литвин, народжений 24 січня 1994 року у Великоомелянській громаді, приєднався до Збройних сил України 3 липня 2023 року, де служив старшим водієм аеромобільного відділення 2 аеромобільної роти. 11 липня загинув у Донецькій області від ураження керованою авіаційною бомбою. Його поховали на місцевому кладовищі.
Сергій Наумчук народився 6 липня 1970 року, спочатку жив у селі Сураж, а згодом переїхав до Здовбиці. Після навчання в Мирогощанському технікумі працював трактористом та слюсарем. 20 січня 2023 року приєднався до Збройних сил України. 22 грудня 2023 року родина отримала офіційне сповіщення про зникнення Сергія безвісти, а 16 грудня 2023 року стало відомо, що він загинув під час виконання бойового завдання у Запорізькій області. Поховали його на місцевому кладовищі.
Анатолій Туревич народився 6 лютого 1989 року в селі Заболоття. Він загинув 11 липня під час виконання службових обов’язків на Харківському напрямку.
Вараська громада провела в останню дорогу Тараса Коваля, який з грудня 2024 року вважався безвісти зниклим. Його смерть підтвердила ДНК-експертиза. Тарас народився у Львові, здобув освіту у Львівському пожежно-технічному училищі та працював у системі ДСНС, де обіймав посаду начальника чергової зміни. З початком повномасштабного вторгнення повернувся до служби як доброволець та став техніком 1-ї стрілецької роти. За участь у бойових діях отримав нагрудний знак «Ветеран війни». Тарас Коваль загинув 7 грудня 2024 року, залишивши дружину, трьох неповнолітніх доньок та дорослого сина. Його поховали на Личаківському військовому цвинтарі у Львові.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблих. Вічна і світла пам’ять захисникам!