Це був відкритий діалог на базі двох підкомітетів Верховної Ради на тему: «Оптимізація адміністративно-територіального устрою та її вплив на територіальну організацію і адміністрування виборів. Досвід функціонування інституту старост».
Про це розповідає Рівне24
Обговорили цілі, етапи реформування та основні виклики, обумовлені військовою агресією російської федерації проти України, у сферах місцевого самоврядування, адміністративно-територіального устрою України, виборчого законодавства та функціонування інституту старост, зокрема, у Рівненській області, а також окреслили зміст комплексних законодавчих змін із зазначених питань.
Перший блок питань: корекція адміністративно-територіального устрою після перемоги.
Насичена панель навіть поза рамками порядку денного. Питання АТУ в контексті військової агресії та повоєнної реконструкції….Україні доводиться писати цю історію «з нуля». Немає практик з такими викликами, які ми можемо «списати». Важливим у цьому аспекті є питання національної безпеки при прийнятті рішень щодо АТУ. Тому ось такі діалоги з місцевим самоврядуванням стануть «ключиком» до прийняття правильних стратегій. У цьому аспекті сьогодні згадали про законопроекти 4664 та 8263 – вони актуальні. Є надія, що принаймні як перший етап, буде розглянуто у залі парламенту 8263.
Друге питання – виборче законодавство в повоєнний період: строки, виклики, архітектура, виборча система. Питання строків, як на мене, залежить виключно від організаційної спроможності та гарантій безпеки. Під першим варто вважати у першу чергу поновлення та актуалізацію у повоєнний період Державного реєстру виборців, кадрове забезпечення ОВДРВ, моніторинг і відновлення виборчої інфраструктури, моніторинг діючих ТВК, забезпечення їх діяльності, розуміння шляхів вирішення матеріально-технічного забезпечення всіх етапів майбутніх виборчих процесів та спроможність потенційних майбутніх суб`єктів до реалізації прав. Під другим питанням варто вважати у першу чергу національну безпеку в контексті пасивного та активного виборчого права: хто голосує, за кого голосуємо (тому тут про строки краще говорити в контексті строків, потрібних для перехідного правосуддя). Зрозуміло, що на певних територіях постане питання фізичної безпеки громадян. Тому можливість чи неможливість призначення виборів має бути чітко регламентовано через законодавче закріплення критеріїв. Що стосується виборчої системи на місцевих виборах, як і більшість учасників діалогу, – підтримую зменшення впливу партизації (у цьому контексті підтримую позицію Асоціації міст України). Але акцентувала ще на одному моменті: війна спричинила міграцію населення, розуміння чисельності виборців наразі немає, тому, коли на місцевих виборах визначення самої виборчої системи залежить від чисельності виборців, є загроза прийняття хибного рішення з усіма неприємними наслідками…
Третя панель була присвячена інституту старост. Представили вкотре наше дослідження щодо інституту старост, яке ми зробили за даними ОДА станом на січень 22 року, до повномасштабної рашистської агресії. Попри все інститут старост розвивається, а діалоги зі старостами та міськими, сільськими, селищними головами покликаний на пошуки шляхів регулювання проблемних питань.
І ще до питання виборів старост:
1. Староста має функції «виконавця»: він «уповноважений сільською, селищною, міською радою, яка його затвердила, діяти в інтересах жителів відповідного старостинського округу» Він не приймає управлінський рішень, тотожних до тих, що має голова чи рада. Він за функціоналом не є представником, він є виконавцем, а ще й «комунікатором». Він не може мати ті ж повноваження, що й голова: гра в політичні «перетягування канатика» – точно не на користь громади.
2. Представницьким органом є рада; міський, селищний, сільський голова – це обрана на прямих виборах головна посадова особа, що представляє інтереси громади. Це так би мовити, система управління на місцях, яка обирається на прямих виборах.
3. Зрештою, якщо б були прямі вибори старост, то в умовах дії режиму воєнного стану, коли не проводяться вибори, інститут старост, був би заблокований у разі потерби заміни чи нового призначення на посаду.
4. Щоб мати довіру до старости – введено процедури громадського обговорення, але громада має, так би мовити, «право слова» у цьому питанні (але погоджуюсь, процедура не ідеальна, варто тут щось змінювати).
5. Ніяких порушень виборчого права у тому, що староста не обирається прямими виборами, немає: староста не є складовою системи місцевого самоврядування.
6. Представляти інтереси (в межах повноважень) староста може і повинен. І це право і обов`язок ніяк не залежить від того, чи обраний староста прямими виборами.
7. Чи є «перекоси» та маніпуляції при призначенні старост? Є…Але це все ж питання санкцій, а не системи номінування. Чи може, на виборах не бувають певні маніпуляції? Тобто прямі вибори як такі не є захистом від якихось зловживань.
8. Прямі вибори – це, зрештою, дорого.
УВАГА! У Рівному оголошено Всеукраїнський архітектурний конкурс на кращий проект житлового кварталу з Собором ПЦУ.
Це гарний шанс для архітекторів проявити себе.