Із 10 вересня в Україні стартувала важлива ініціатива, спрямована на підтримку внутрішньо переміщених осіб та мешканців прифронтових територій. У партії “Слуга Народу” повідомили, що уряд значно розширив можливості іпотечної програми “єОселя” для цих категорій українців.
Згідно з новими умовами, держава покриє 70% першого внеску, компенсує 70% платежів за іпотекою в перший рік та відшкодує до 40 тисяч гривень на нотаріальні та реєстраційні послуги.
Про це розповідає Рівне24
Ці нововведення стосуються житла, вартість якого не перевищує 2 мільйони гривень, а також воно повинно відповідати певному віковому критерію: для ВПО в Києві та обласних центрах – не старше 10 років, в інших населених пунктах – не старше 20 років; для мешканців прифронтових громад – до 10 років на територіях, що підлягають обстрілу, і до 3 років поза їх межами.
“Житло – це не розкіш, а базова потреба кожної людини. Вся українська влада – Президент, уряд, парламент, партія “Слуга Народу”, регіональна влада – сфокусовані на тому, щоб допомогти нашим громадянам, їхнім сім’ям вирішити житлове питання, насамперед це стосується наших військових, усіх, хто долучений до оборони країни, всіх тих, у кого пошкоджене та втрачене житло через війну. Саме тому держава за завданням Президента Володимира Зеленського запустила дієві програми: “єОселя”, а також “єВідновлення”, до створення якої ми з командою доклали чимало зусиль, і вже понад 35 млрд грн українці отримали як компенсацію за знищене чи пошкоджене житло. Україна продовжує відбудовуватися… навіть у найважчі воєнні часи. Ці програми – не лише про квадратні метри. Це про повернення впевненості, що у кожної родини буде свій дім”, – зазначає очільниця “Слуги Народу” Олена Шуляк.
Як підкреслюють у партії, за весь час існування програми “єОселя” нею скористалися вже понад 18 тисяч українських родин, з яких більше половини – це військовослужбовці, працівники сектору безпеки та ветерани.
Нагадаємо, що Олена Шуляк разом із командою активно працює над масштабною реформою житла, що має на меті заміну застарілого Житлового кодексу 1983 року, який не відповідає сучасним вимогам. Реформа передбачає нові підходи до надання житла, зокрема, запровадження сучасних фінансово-кредитних інструментів, оновлену модель житлово-будівельних кооперативів, а також співпрацю держави з приватним сектором, включаючи створення інституту операторів доступного житла. Відповідний законопроєкт уже ухвалено в першому читанні, нині тривають широкі громадські консультації для вдосконалення документа та його остаточного ухвалення в парламенті.