Тривога дітей на початку навчального року
На початку нового навчального року багато дітей можуть відчувати тривогу, особливо ті, хто вперше йде до школи або переходить до нової. Невідомість, незнайомі вчителі та однокласники можуть викликати у них занепокоєння, яке часто проявляється у вигляді дратівливості. У цей час дітям особливо потрібна підтримка батьків та опікунів.
Про це розповідає Рівне24
Центр громадського здоров’я спільно з дитячою психологинею Світланою Ройз підготував рекомендації, які допоможуть дітям швидше адаптуватися до шкільного життя.
Рекомендації для батьків
Що можуть зробити батьки для полегшення адаптації дитини?
Навчання в умовах війни є особливо складним викликом. Батькам важливо висловлювати слова підтримки та розуміння. Спеціалісти радять: «Щоб допомогти пройти адаптацію до навчального року спокійніше, важливо бути терпеливими з дитиною. Не сваріть дітей за погані оцінки чи неохайний зошит — натомість розберіться, що саме викликає труднощі».
Слід уникати обговорення власних страхів чи негативного досвіду, пов’язаного зі школою, адже діти дуже чутливі до настрою дорослих. Часто діти бояться, що забули матеріал з минулого навчального року, тому варто запевнити їх, що перші тижні вересня призначені для повторення навчального матеріалу.
У умовах війни багато дітей живуть в очікуванні невдач через постійний стрес. Батькам важливо створювати ситуації, де дитина може відчути перемогу. Хваліть дитину за старання, а не лише за результати. Це потрібно робити постійно, а не тільки на початку навчального року.
Також важливо стежити за режимом сну дитини, враховуючи, що ночі можуть бути неспокійними. Дотримання режиму та можливість відпочинку допоможуть зберегти сили. Не забувайте про важливість ігор та хобі для дитини.
Запитуйте, як минув день у школі, і пам’ятайте, що ви — команда. Якщо дитині складно розв’язати задачу, сідайте разом та допоможіть їй розібратися.
Ознаки стресу у дітей
Навіть якщо батьки роблять усе правильно, дитина може все ще переживати стрес. Ознаки стресу можуть включати:
- тривожність — нові страхи, як-от страх темряви чи бути наодинці;
- гіперпильність — постійне запитування: «Ти не сердишся на мене?», чутливість до звуків;
- збудження — важко всидіти на місці, швидке переключення з одного на інше;
- зміни харчової поведінки — переїдання або, навпаки, втрата апетиту;
- зниження настрою — вигляд сумного, часті скарги на втому;
- агресивність — часті конфлікти з однолітками або членами родини.
Якщо ви помітили такі симптоми, які не минають протягом місяця, варто звернутися за професійною допомогою до психолога.