На Рівненщині відбулася прощальна церемонія для полеглих захисників України: Віктора Набухотного та Руслана Сахвона із Сарненщини, Анатолія Лопуги з Дубенщини, Василя Карпюка з Рівненської громади, Андрія Сироти з Корнинської громади, Віктора Новака та Валерія Мельника з Деражненської ТГ, Василя Петренка з Вараської громади.
Про це розповідає Рівне24
Віктор Набухотний, який проживав у селі Яринівка Сарненської ТГ, приєднався до Збройних сил України у березні 2022 року. Він мав звання сержанта та позивний «Ландиш». На жаль, 7 грудня 2025 року Віктор загинув під час служби на Львівщині.
Руслан Сахвон, житель міста Дубровиця, проходив службу у гірсько-штурмовому батальйоні. Він служив 23 роки у прикордонних військах і мав звання прапорщика. На жаль, Руслан помер 11 грудня 2025 року.
Василь Петренко, уродженець Вараша, став на захист України у 2022 році. 42-річний солдат служив у 42-ій окремій механізованій бригаді імені Героя України Валерія Гудзя. Він загинув 10 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині, довгий час вважаючись безвісти зниклим. Лише зараз тіло воїна змогли поховати на рідній землі.
Анатолій Лопуга, який народився у 1973 році та проживав у селі Переросля Тараканівської громади, вважався зниклим безвісти під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку. Він загинув внаслідок мінометного обстрілу на Донеччині 21 листопада 2024 року.
Василь Карпюк, 56-річний старший сержант, загинув 15 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання у Донецькій області. Він народився 18 січня 1969 року у селі Стара Мощаниця Рівненського району.
Андрій Сирота, який народився 27 січня 1994 року в селі Корнин, приєднався до Збройних сил України 7 листопада 2024 року. Після навчання він служив стрільцем-санітаром у 5 окремій важкій механізованій бригаді. З 22 січня 2025 року Андрій вважався зниклим безвісти. Згодом результати експертизи ДНК підтвердили, що він загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Віктор Новак, який народився 27 лютого 1977 року у селі Жильжа, служив водієм-електриком роти радіоелектронної боротьби після приєднання до ЗСУ у листопаді 2024 року. Він загинув 8 грудня 2025 року від поранень під час бойового завдання на Донеччині.
Валерій Мельник, захисник, який народився 4 вересня 1972 року у селі Бичаль, став на захист України у березні 2022 року. Із 6 січня 2025 року він вважався зниклим безвісти. Після тривалих пошуків та проведення експертизи ДНК було підтверджено, що він загинув 6 січня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Щирі співчуття рідним і близьким. Вічна та світла пам’ять захисникам України.