Рівне прощається з воїнами Олександром Вознюком та Олександром Лютком

Рівне прощається з воїнами Олександром Вознюком та Олександром Лютком

Прощання з Олександром Вознюком та Олександром Лютком відбудеться у вівторок, 12 травня, о 10:00 на майдані Незалежності в Рівному. Заупокійну службу проведуть у Свято-Покровському соборі. Поховають військовослужбовців на Алеї Героїв кладовища «Нове» в обласному центрі.

Про це розповідає Рівне24

Олександр Вознюк народився 1 березня 1977 року в Рівному. Він навчався у загальноосвітній школі №23, а згодом здобув фах тракториста-машиніста у Сарненському професійно-технічному училищі.

Після завершення навчання Олександр працював водієм автобуса. У весняний період 2025 року його мобілізували до лав Збройних сил України.

«Він швидко адаптувався до служби, і його великий водійський досвід став у нагоді. Після навчання на полігоні перебував на Запорізькому напрямку – був водієм штурмового батальйону “Да Вінчі”. Це була людина, яка завжди намагалася всім допомогти, мала багато друзів. У вільний час любив проводити час на природі, біля водойм, їздити в село», – розповіла донька Захисника.

На жаль, 49-річний військовослужбовець Олександр Вознюк загинув 3 травня 2026 року під час виконання бойового завдання у Дніпропетровській області.

У Захисника залишилися дружина, двоє дітей та мама.

Олександр Лютко народився 20 серпня 1992 року в Рівному. Він навчався у загальноосвітній школі №11 та професійно-технічному училищі №10.

У липні 2024 року Олександра Лютка мобілізували до лав Національної гвардії України.

«Серед побратимів і командування Олександр користувався великою повагою та авторитетом – його цінували за відданість, силу духу й людяність. Він безмежно любив свою маму, завжди був надійною опорою для рідних і друзів, підтримував їх та допомагав. У мирному житті захоплювався риболовлею та мотоциклами», – розповіла сестра Захисника.

На жаль, 32-річний солдат Олександр Лютко загинув 23 травня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Тривалий час воїн вважався зниклим безвісти, але нещодавно його тіло вдалося ідентифікувати та повернути рідним для гідного поховання.

У Захисника залишилися батьки та сестра.